Великодні поливанкы
Неправильний легінь
В понеділок поливався
И вином пак пригощався,
Раз фужер…два фужер…
Так помали ся й нажер.
Правильний легінь
П’яний я и без вина,
Як тя вижу, мила!
Ты мені ся лиш єдна
В світі полюбила!
(Повторити за динь десять раз десятьом удданицям).
Мальовані яйця
Скоро Великдень, скоро,
Жоны вже з рана не сплят –
Файным и мудрым узором
Яйця зашором фарблят.
Сині, чиллині и жовті
Листикы, рискы, цяткы…
Такі не купив бы у бовті
Ні за які копійкы.
Мозок якогось китайця
До сього такий, ги пинь,
Што жоны малюют яйця
У передпразничний динь.
Їхнюй не свойствений вірі
Сись благородний сохташ;
Плюну на їх харакірі,
Хвáлю обычай наш.
Жоны де яйця увидят,
Нáраз у рукы берут,
Довго над ними посидят,
Докіть красу наведут.
Я честую старі законы,
Но й собі я не хочу біду –
Коли яйця малюют жоны,
Меже них у тот час не иду!
Поливанка
Любов до жон – то штука зла,
Не признає ніякі правила:
То в искушеніє ввела,
То довжником мене оставила.
Я хліб насущний грыз черствым,
Из крана пив воды иржавої,
Но прошу з неба меже тым:
– Не избавляй ня од лукавої!
Купити мушу косичкы,
Кидь пару гривню ще у жмени є,
И прошу жоны и дівкы:
– Введіт мене во искушениє!
Тай искушайте не на сміх,
Коли я прийду поливатися,
Йсе не щитаєся за гріх,
Што меже нами годно статися.
Як жаль, што слов запас малий:
Їм прошу милости Господньої,
Из ними рай и на Земли,
Без них – дорога до пресподньої.
За файных дам и чесних дів,
И треба й мош ся ныні гостити!
А кидь не так-им штось повів,
То ради жон – прости ня, Господи.
Михайло ЧУХРАН