Марія Миколаївна Весельська, яка очолює Берегівську районну територіальну виборчу комісію (і вже не перший раз), за характером надто скромна та спокійна, але може бути рішучою. Це залежить від конкретної ситуації та реальних обставин. Та якими б вони не були, ніколи не ставила та не ставить перед собою мету перевернути Всесвіт. Будь-яку роботу завжди виконує старанно, працює з душею, акуратно, повсякчас намагається діяти так, аби результатами були задоволені всі – і колеги, і куратори справи, яку вона вирішує, і громада. У конкретному випадку – виборці об’єднаних внаслідок адмінтерреформи Берегівського та Виноградівського районів та однієї (Камянської з 9-ма селами) ОТГ Іршавщини. Для неї це – аксіома, і двох думок бути тут не може.
Марія Весельська є уродженкою іршавського Броду, де по сусідству народилися й жили політики-губернатори С. Устич, В. Балога, художник-академік А. Ерделі, відомий казкар В. Шкіря. Вона є матір’ю чарівної, привітної доньки й тещею зятя з Виноградова (обоє офіцери української спецслужби), двох синів із вищою освітою (медфак УжНУ й істфак КНУ ім. Т. Шевченка), люблячою бабусею, яка в душі леліє малого внука Назарчика.
Зовсім юною поєднала долю з Юрієм Весельським, який, на жаль, торік раптово помер, але був із вельми патріотичної сім’ї. Такий дух в оточенні моєї співбесідниці панує дотепер – ще жива, слава Богу, її старенька свекруха з філологічною освітою, яка мешкає у приміському Затишному, тішиться, що невістка волею долі опинилася у вирі політичного життя країни, рідної Берегівщини, де своєю працею, інтелектом, знаннями закладає підмурівок об’єднаної райради. Ось із яким потужним життєво-політичним багажем урядуватиме жінка-берегівчанка на першій її сесії. Вірю: згодом нею пишатимуться не тільки діти, але й онуки, про неї згадуватимуть як очевидці, так й історики, журналісти…
Останні три місяці Марія Миколаївна лягала спати та вставала вранці з думкою про вибори. Вони виявилися для неї надзвичайно напружені та відповідальні, адже кожного дня доводилося реалізовувати чимало питань, пов’язаних із виборами депутатів усіх рівнів і до місцевих органів самоврядування. Та, хоча займається ними не вперше, все ж минула жовтнева політична кампанія виявилася найскладнішою, бо дещо доводилося вирішувати на ходу. Адже сам Кодекс виборця має чимало новизни, не кажучи про те, що й голосування мало свої нюанси. Але це й подібні питання не до пані Марії, бо перед нею стояло інше, значно складніше завдання місцевого масштабу: аби належно підготуватися до голосування, аби на дільницях був порядок і не надходило скарг та нарікань, аби належно були сформовані райТВК, окружні комісії, аби безпроблемно та несуєтно пройшло висунення ще тоді кандидатів у депутати, їх зустрічі з виборцями, та, власне, саме голосування тієї жовтневої неділі. Технічним питанням, тобто оформленню документації для ЦВК, приділялася пильна увага. І це закономірно. Були й інші нюанси очолюваної нею комісії, де заступницею працювала Здена Пінчук, а секретарем Галина Чепара. Вони хоча й від різних політсил, що й вимагає Закон, неоднакові мають професії, життєві долі, але діяли настільки чітко й синхронно, з вогником, як кажуть, у душі, що у хвилини відпочинку такій співпраці навіть самі дивувалися. Як за це їх і членів комісії не похвалити.
Були дні, коли доводилося відповідати на десятки телефонних запитань як керівників, членів окружкомів, так і виборців, вже не кажучи про контакти з областю, звіти до Центру тощо. І ось довгоочікувана мить: вибори відбулися, депутатів обрано, протоколи з мокрими печатками затверджено й адресовано на вимогу до столиці. Лунають реляції у місцевих медія, райгазета «Новини Виноградівщини» (редакторка Наталія Кобаль) виходить спецвипуском і, відповідно до протоколу РТВК про результати голосування 25. 10. 2020 р., публікує списки обраних депутатів. Цікаві, колоритні персонажі стали її обранцями: підприємці, освітяни в особі директорів шкіл, активісти громадського життя, колишні депутати облради, керівники сільрад і обидвох райрад.
На фото щаслива і задоволена роботою Марія Весельська, яка тримає кількасот екземплярів видання «Новини Виноградівщини».
Я, дотримуючись карантинних вимог, завітав до тимчасового офісу райТВК у момент, коли сюди приходили очільники політсил та об’єднань, окремі новообрані депутати з 11 ОТГ, аби ознайомитися з часописом, прочитати, хто й скільки голосів набрав тощо. Хіба не цікаво, що у райраді сповна буде дотримано гендерної політики? Звісно, що так, бо я нарахував 14 жінок, які матимуть депутатський мандат, тобто кожна третя депутатка – чарівна прекрасна половинка.
У коротенькому інтерв’ю оптимістична, відповідальна, енергійна і, як уже писав, знаюча та вміюча голова комісії, що «квартирується» на першому поверсі «білого дому», розмірковувала стосовно найближчих планів. Серед них є найважливіший крок, якого усі чекають із нетерпінням – організаційний: призначення дати «прем’єрної» сесії Берегівської райради, яка стане не тільки історичною, але й новим етапом у подальшому розвитку пониззя нашої області – Притисянщини. Є ще одна цікава деталь майбутнього депутатського зібрання: однойменну присягу на ньому зачитуватиме найстаріший за віком народний обранець Калман Горват, 1954 р. н., президент Товариства угорської культури Закарпаття «Ліберта» й особа ромської народності. Такого випадку не тільки не пам’ятаю, але навіть не знаю, аби ром за трибуною виголошував депутатську клятву. Факту такого у всій області не знайти. Та навіть в Україні подібного не буде – це точно.
Михайло ПАПІШ
